- балтійський щит
- виступ докембрійського фундаменту на півн.-зах. Східно-Європейської платформи. На півн.-зах. межує зі складчастими спорудами каледонід Скандинавії, які насунені на кристалічні породи щита; в півд. і півд.-сх. напрямі метаморфічні гірські породи занурюються під чохол осадових порід Російської плити. Займає півд.-сх. половину Скандинавського п-ова, Кольський п-ов, Карелію. У будові щита виділяються три великі частини - геоблоки (сегменти): східний (Кольсько-Карельський), центральний (Свекофенський) і західний (Південно-Скандинавський). Найдавнішими утвореннями фундаменту Б.щ. є архейські породи (2700-2500 млн. років). Широко розвинені молодші, протерозойські утворення.
Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.